Ірина Мартинишин: поезія
* * *
- Я хочу в небо! - мрія говорила, -
- Там затишно, просторо і високо,
Якби мені хоч щонайменші крила…
Холодний розум пильно краєм ока
Спостерігав за мрією скептично,
Ціну складав майбутнього польоту,
А дикий страх підступно і цинічно
Останні сили спопеляв достоту.
… А десь у закутку душі сиділа,
Липкі снуючи павутиння стрічки,
І ними міцно обплітала крила
Стара і неймовірно сильна звичка…
2009 рі
...
Читати далі »
