Дитяча збірка "Сонячний зайчик"
Побачила світ дитяча збірка "Сонячний зайчик". Її автор - Анатолій Поліщук, інженер "Кроноспан-УА". Ілюструвала книжечку чотирнадцятилітня Оля Цибульська, його племінниця.
|
У ВИШНЕВОМУ САДОЧКУ |
|
|
|
У вишневому садочку
Стояв дядько на кілочку,
Голова його з соломи,
Він не знав ніколи втоми,
День і ніч розставив руки,
Щоб вишень не їли круки.
Ходить поряд дітвора,
Дядька смика рукава
І сміється щиро, щиро,
Дядька зроблено уміло.
Не наводить жаху він,
Круки лізуть через тин.
Посідали вже на гіллі
І смакують вишні спілі.
Треба з дядьком щось робити,
Аби круків цих провчити.
Ми поставим вітряка,
Щоби рухалась рука,
Намалюєм рота, очі,
Щоб боялись всі охочі
Ласувати стиглі вишні.
Волосся вчепили пишне.
Ой, жахливий вийшов страх,
На дітей наводить жах.
Лиш сміються в садку круки,
Бо даремні ваші муки,
Поласуємо вишень
Уночі, бо страшно в день.
|
|
ЧОРНИЙ КРОТИК |
|
|
|
Чорний кротик, як шахтар,
На гвіздок вчепив ліхтар,
Металеву взяв лопатку,
Будувати почав хатку.
Що копне, все на-гора
(будувалася нора).
Кротик просто був сліпенький,
Кожушок його чорненький,
Повернув усю будівлю,
Унизу зробив покрівлю,
Вийшла хатка без віконця,
Не побачить кротик сонця.
Диво дивне, дивина -
Получилася нора.
Меблі носить кротик в дірку.
Облаштовує квартирку.
Працював він цілу ніч,
Теплу збудувавши піч.
Закінчилася робота,
Зачинив на ключ ворота,
Ліг спокійно спочивати
На диванчик, що із вати.
Що я можу ще додати,
Всім нам треба працювати.
Як збудуємо свій дім,
Так і житимемо в нім.
|
|
МІСЯЦЬ СОНЕЧКА ПИТАЄ |
|
|
|
|
Місяць сонечка питає:
Чом тебе усяк кохає,
Я ж так само, як і ти,
Стережу свої зірки.
Всім показую, які
В небі світять світлячки,
Скільки їх і де вони,
Щоб свої знайшли зірки.
А ти світлом осліпило,
Хоч це виглядить і мило,
Але де ж твої зірки,
Не показуєш їх ти.
Все одно тебе кохають,
А про мене забувають,
Спать лягають уночі,
Розпростершись на печі.
Сонце весело сміється,
Золоте проміння ллється,
Показать усім стежки,
Віднайти свої зірки.
Щоби бачили всі люди,
Бо добро лежить повсюди.
А добро - це ті зірки,
Лише в серце положи.
|
Вірші зі збірки "Сонячний зайчик" Анатолія ПОЛІЩУКА.
|