Пісня, 7.03.2020 р.

Вже сонце низенько

Вже сонце низенько,
Вже вечір близенько...
Спішу я до тебе,
Ти, моє серденько.

Спішу я до тебе,
До твоєї хати.
Чи ти мене пустиш,
Щоб не чула мати?

А як його пускала.
За руку стискала,
А як випускала,
Правдоньки питала.

«Чи ти мене любиш,
Чи лишень смієшся?
До другої ходиш,
Та й не признаєшся?»

«А я тебе люблю
Та й любити буду.
Тільки признаюся,
Що брати не буду».

«Ой, Боже мій, Боже,
Що я наробила?
Козак жінку має -
Я його полюбила!»

Козак жінку має
Ще й діточок двоє,
А моє серденько
Крається надвоє.