Олександр Вольський, вірші. 31.01.2011 р.
***
Як тільки глупа ніч настане
І крепко спить вже дітвора,
Як в буді пес гарчати стане,
То знай, до нас прийшла мара.
Ось вона ходить кругом хати,
У вікна темні загляда,
Залізе собі на загату
І стогне тужно та біда,
То чути ціпом вже молотить,
Гарцює, скаче по току,
Порозкидає околоти,
Зерно розітре на муку.
Стайні ніколи не минає,
Бо любить дуже кінський рід,
Гриви їм позаплітає,
Що з страху ллється з коней піт.
Як перший півень заспіває,
Мара умить кудись тікає.
1979 р.
Вічний бій
Поміж небом і землею
Б'ється правда із брехнею.
Правда світла, ясна, гожа,
І брехня на неї схожа.
Правда вдіта в убогі шати,
На брехні сталеві лати.
В правди меч, мов сонце, сяє,
У брехні вогнем палає.
Споконвіку вони б'ються,
А в народу сльози ллються.
Ой коли ж то, святий Боже,
Брехню правда переможе?
1983 р.
***
Дивлюсь я на світ,
На людський наш рід,
І душу огортає тривога,
До яких страшних дійшли
Ми вже бід,
Без правди, без волі,
Без Бога.
1981 р.
|