Олександр Вольський, вірші. 20.12.2011 р.
***
Одна дама на виставці
Портрет розглядає,
- А де ж його друге око?
Враз митця питає.
- Як то друге? То ж бо профіль! -
Художник їй каже,
- Профіль, профіль! Теж мені!
Як хочуть так мажуть.
- Я на тому, - каже дама, -
Знаюся глибоко,
Знаю добре, що це профіль,
Та де ж друге око?
1961 р.
Живуча баба
Сама в хаті живе баба,
Діда вже немає,
І так собі в самотині
Віку доживає.
Стара баба дуже древня,
Скільки літ тих має? -
Рада б людям і сказати,
Та не пам'ятає.
Але баба не з слабких,
Дає собі раду,
Коли їй ще коні треба -
Ходить на бригаду.
Обрізує буряки,
Льон рве - вибирає,
Носить з поля тлумаки,
Бо ж корівку має.
А до того є ще гуси,
Каченята, кури,
І собака старий Лиска
Та ще й котик Мурий.
І те все живе створіння
Кожне хоче їсти,
Так що тій, старій бабуні,
Ніколи й присісти.
І тупцює весь день божий
З ранку аж до ночі,
І не кличе баба смерті,
Баба жити хоче.
1989 р.
|