Олександр Вольський, вірші. 13.03.2012 р.
***
Минуло три роки,
Яку нас е воля,
Та не краща стала
Від неї в нас доля.
Та позірна воля
Не є для народу,
Вона для злодіїв
І всякого зброду.
Насправді та воля
Сваволею зветься,
Бідою страшною
По краю несеться.
Сіє зневіру,
Руйнує державу, розносить
По світі
Недобрую славу.
Нема в нас достатку
І скоро не буде,
Бо що є найгірше -
Не працюють люди.
Мало варта воля,
Що впала, мов з неба,
За волю боротись
І... працювати треба.
Наш ринок
Велелюдні базари,
Чужі товари
Відчай, зневіра, сум,
Марки, доляри,
Накрутки, навари,
І над людиною глум.
Ціни космічні,
Люди немічні,
Не можуть і хліба купить,
Вовчі закони - закони правічні
Не дають гідно віку дожити.
1995 р.
***
Нема добра від тої волі,
Що мимоволі нам дали,
Хоч не голодні ще, не голі,
Та не багато досягли.
Прапор, тризуб - ще не держава,
Держава - це є сам народ,
Його свідомості постава,
А не якийсь байдужий зброд.
1996 р.
|