Пісня, 10.04.2019 р.

Верховино, світку ти наш

Слова М. Устияновича

Верховино, світку ти наш!
Гей, як у тебе тут мило!
Як ігри вод, плине тут час
Свобідно, шумно, весело.

Ой немає краю, краю
Над ту Верховину!
Коби мені погуляти
Хоч одну годину!

З верха на верх, а з бору в бір
З легкою в серці думкою.
В чересі кріс, в руках топір,
Буяє легінь тобою.

Є у мене топір, топір
Ще й кована бляшка.
Не боюся москалика,
Ані того ляшка.

Літом цілим, чи ніч, чи день
Хлопці гуляють там наші.
Свобідна там вода й огень,
Доволі лісу і паші.

Черемоше, Черемоше,
Бистра твоя вода...
Дівчинонько з Верховини,
Гарна твоя врода.

Гей, що ми там Поділля край!
Нам полонина-Поділля.
А бори — степ, ялиця - май,
А голос звіра - весілля!

Ой піду я межи гори,
Межи тії бойки,
Там музика дрібно грає,
Скачуть полегойки!