Четвер, 26-12-2024, 20:04
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5479
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Головна » 2012 » Червень » 1 » Терен Микола, вірш. 1.06.2012 р.
13:52
Терен Микола, вірш. 1.06.2012 р.
Микола Терен, вірш. 1.06.2012 р.
 
Роздуми
 
Ой як-то боляче, ой як-то сумно,
Що я не можу тебе кохати вільно,
Тулитись до твоїх вуст, персів,
До твоїх пухких губ припадати.
Душа моя, як та пташка,
Що виривається із клітки
Лине до тебе, хоче свою ніжність
Тобі передати, губи підсолодити,
Твої очі, личко розвеселити.
Ой, як-то боляче, ой як-то сумно,
Що я кохаю потайки.
Що не можу на весь зріст встати
І про любов, тобі мавко, привселюдно сказати.
Але, люба мавко, знай,
Що миттєві зустрічі з тобою
Приносять мені насолоду земну,
Яку я не можу описати, пояснити –
То є блаженство, що запам’ятається на вік.
Мені так любо, коли я поруч з тобою.
Так хочеться тебе пестити,
Твоє тіло ніжно обнімати,
Твої вуста, перси, губи солодко цілувати.
А найщиріші твої побажання
На весь вік запам’ятати.
Живу надією зустрітись знову
Про свій душевний стан тобі розповісти,
Щиро, ніжно тебе обнімати -
На деяку мить задовольнитись знов.
Земна любов – то Господнє блаженство,
Як то добре, що воно на світі є.
Що вона бентежить душу, серце,
Зимою в серці відтворює весну.
О, як мені не вистачає часу
Повністю віддатись тобі.
Любити тебе день і ніч.
Твої вуста, перси до себе пригортати
І цілувати до безтями.
Душа моя страждає і сумує,
Що упувається любов’ю на мить,
Що не може вирватись на волю,
Пестити тебе, цілувати до схочу,
Обнімати тебе, тобі пісню співати.
І все ж, як окрилений, щасливий,
Бо я земну мавку знайшов.
В мене проявилась любов,
Так дай же, Боже,
Пронести її довго – до ста років.
Почуття, ви мої почуття,
Де ж ви були раніше.
Очі, чому ви не побачили
Оту ніжну постать, що разом цвіла.
Той цвіт і зими не боїться -
Він перетворюється в вогонь любові,
Яка в мені горить і вибухає.
А що я можу в Господа просити:
Здоров’я міцного, щасливого віку,
Душею не постаріти, любов плекати
І в цьому земному раї, де співають солов’ї.
Мавко, я тобі духмяних троянд не дарив,
Лиш зрідка пригощав тебе вином.
Іноді допомагав де міг,
Але подих сердець я відчув і на довго.
Щиру твою посмішку запам’ятаю назавжди!
Так будь же, мила мавко, земною завжди.
22.11.07
Переглядів: 761 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz