Пісня, 3.08.2019 р.

Світить сонце

Світить сонце, світить ясне
В українському селі...
Покидають рідні стріхи
Усі хлопці молоді.

Покидають рідні стріхи
Ще й рідную сторону,
А самі йдуть в ліс шукати
Сумну й тиху хатину.

Ані свята, ні неділі
В тих криївках лісових -
Така доля нас чекає
Усіх хлопців молодих.

Ой, тим лісом йде підвода,
На підводі чорний хрест,
А з підводи чути голос:
«Скоро буде нам кінець».

На підводі санітарка,
Їй на серденьку важко,
Її мужа розстріляли,
Серце кров’ю облилось.

Вона пише, він диктує:
«Як ся маєш, дорога?
Я у лісі, поранений,
Скоро вдома буду я.

В мене рана невеличка:
По коліна без ноги;
Друга рана ледь замітна:
По плече нема руки».

Він сказав їй тії слова
І тяжеленько зітхнув;
Він відкинув праву руку
І навіки вже заснув.

Україно! Україно!
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі
Усі хлопці молоді.