Валерій Ставецький, переклад віршів. 10.04.2014 р.

Вірші Юрія Андросова

***

Умруть ці вірші, як вмирають люди,
Доживши ледь до інею сивин.
Але й під тягарем тужливих буднів
На бій останній стануть як один!

Довірливі ці вірші, наче діти,
Хоч вибрали не слави й зваби путь.
Нащадки, гляньте, в далині столітній
Мої вам вірші руку подають.

***

Я буду жити й мучитися в мрії,
З кохання слів тобі плести вінок.
Я житиму в завзятості надії:
Моєму щастю все ж настане строк!

А ти ... Ти вір; і що б там не бувало –
Ніхто не похитне в моїх очах
Коханої святого п'єдесталу.