Олеся Шакула, вірші. 14.03.2011 р.
Калина
Україна - моя Батьківщина
До неї всім серцем я лину.
Символ країни - калина,
Її найрідніша кровина.
Калину я здавна люблю,
Люблю її й оберігаю,
Шануйте калину, прошу
І серцем я вас закликаю.
Майбутнє - це наше життя
У світ виряджає дорога
Й подарунок у руки дає
Рушник вишивний від Бога.
На ньому квітчаста трава,
Стежина далека від дому
Чарівна, розкішна верба,
Калина, червона на ньому.
Схилилась додолу вона
І грони свої погубила
Сумує, напевно, одна
Вона ж так літо любила.
Не бійся, пройдуть холода
І квітень настане так скоро
Хвилини течуть як вода
Й життя пробіжить так казково.
***
Моя єдина Україна
В ній ріки, гори, полонина.
Садки зелені, гарні луки
З тобою довгі дні розлуки.
Тобі присвячую я вірші
Для тебе я пишу пісні,
Без тебе дні мої все гірші
З тобою солодко мені.
Я хочу радість поділяти
Із твоїм серцем у душі
І всі слова тобі сказати,
Не знаю, чи простиш мені.
***
Які холодні дні розлуки!
Як важко жити в самоті!
Садки зелені, пишні луки
Уже не ваблять у житті.
Тобі присвячую я вірші,
Пишу замріяні пісні.
Без тебе дні всі - найгіркіші,
З тобою - солодко мені.
З тобою радість розділити
Я прагну серцем і душі.
Твої слова - то ніжні квіти
Ще не даровані мені.
Калина
Калина - символ України,
Моєї неньки - Батьківщини.
До неї серцем припадаю,
Її кровиночка мала я.
Люблю калину я давно...
Вона розкішними гілками
В моє дивилася вікно,
Коли росла я біля мами.
Як наливалися її грона
Червоним полум'ям біди,
Моя душа в її полоні
Тихенько грілося собі.
Коли зимова люта хуга
Несла застуди темні дні,
Вона свій сік, немов подруга,
Давала з радістю мені.
Тому росту міцна й здорова,
Заради правди йду у бій
І у своєму щирім слові
Калині дякую своїй.
|