Каліщук Олександр, пісня. 19.04.2012 р.
Залишає літо на покосах
Запашних отав прив'ялий слід.
За вікном каштани кличуть осінь,
Журавлі збираються в політ.
Їм в холодні ночі сниться вирій,
Що тривожить птаство молоде.
І над містом в пору надвечір'я
Серпень душу втомлено пряде.
Защемить у серці пережите,
За минулим заболить душа,
Вже своє ми викосили жито,
Відробили важко в лавах шахт,
І в осінні жовті заметілі
Повертають колесо літа.
Вчора дітям справили весілля,
Нині внукам - наша доброта.
За вікном каштани кличуть осінь,
Тож присядем. Відпочить пора.
Забарися, осене, в дорозі,
Не спіши до нашого двора.
Ще ти встигнеш листом одшуміти
І забрати в нас красу зела,
О, як серцю хочеться ще літа!
О, як серцю хочеться тепла!
|