Каліщук Олександр, пісня. 25.07.2012 р.
Вогонь, запалений Тарасом,
У нашім серці не погас.
Він став над простором і часом,
Він будить нас, він кличе нас.
За волю наша путь непроста,
Коли в усюди сущій млі
Червона кублиться короста
На тілі спраглої землі.
Віки борні... і не зненацька
Наш дух, розстріляний впритул.
Степи скропила кров козацька
В борні за воленьку святу.
Огидний жах і непокора
Сидять в зачуханій душі -
І продаєм, здобуте вчора,
Уже за ламані гроші.
Невже в борні й пекельних муках
Повстанська кров текла дарма?
І що залишиться онукам
Окрім нагайки і ярма?
Ніхто про нас не буде дбати,
Якщо не дбатимем самі.
Прокиньмося, щоб не вмирати
На Соловках і Колимі.
|