Пісня, 15.05.2019 р.

Про Довбуша

Ой попід гай зелененький
Ходить Довбуш молоденький
Та й на ніжку налягає,
Топірцем ся підпирає.

Топірцем ся підпирає
Та й на хлопців покликає:
«Гей, ви, хлопці, ви, молодці,
Збирайтеся, підем в гості.

Гайда, хлопці, гайда бігом,
Замітає стежки снігом.
Щоби Кути не минути,
До Косова повернути.

Гайда, хлопці, всі за мною.
Там, у горах за скалою,
Там повернемо до Дзвінки,
До Штефанової жінки.»

«Добрий вечір, Штефанова,
Чи вечеря вже готова?»
«А вечеря не готова,
Бо Штефана нема дома».

«Годі, жінко, жартувати,
Будем двері ми ламати».
«В мене двері тисовії,
А в них замки сталевії».

«Не поможуть замки твої,
Як підкладу плечі свої».
Довбуш плечі підкладає,
Двері в замках обриває.

Лиш до сіней двері схилив,
Штефан з поду в нього стрілив
В ліве плече ще й від серця.
Довбушеві тече кровця.

Гей, ви, хлопці, ви, молодці,
Візьміть мене на топорці,
Візьміть мене на топори,
Занесіть ня в Чорні гори.

В Чорні гори, в ту долину,
Де родився, най там згину.
Там родились отець, мати,
Там я буду помирати.