Вівторок, 15-10-2019, 08:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2010 » Листопад » 4 » Приступа Ірина, вірші. 4.11.2010 р.
20:25
Приступа Ірина, вірші. 4.11.2010 р.
Ірина Приступа, вірші. 4.11.2010 р.
 
***
 
Все почалося з музики й любові,
З них, нероздільних, перше всіх віків.
Хоч, кажуть, сила в думці і у слові,
Бо Словом Бог наш Всесвіт сотворив.
 
Зате в любові - творчість і натхнення,
Самопожертва, прощення гріхів,
А в музиці - глибоке одкровення,
Гармонія і гами почуттів.
 
Все почалося з музики й любові
І третього, напевно, не дано.
Любов і музика - Предтечі Слова,
В них - сіль землі, вони - життя зерно.
 
Вода жива і сила нездоланна,
Незрима квінтесенція основ –
Любов, як музика, багатогранна
І музика - предвічна як любов...
2008 рік
Дивна гостя
 
Прийшла нечутна, непомітно,
Мов цвіт калини, запашна,
Така чарівна і привітна
Моя п'ятнадцята весна.
 
Поріг вона переступила
І в казку тихо повела,
Дала мені прозорі крила,
Щоб високо літать могла.
 
Розповіла про світ незнаний,
Про вмиті росами гаї,
Про час, що мчить так невблаганно,
Про дивні й сонячні краї.
 
А потім тихо запитала:
«Коли ж ти встигла підрости?»
А я й сама цього не знала
І не могла відповісти.
 
А час краде у нас, мов злодій,
Години, тижні, місяці...
Подивишся на себе згодом –
Уже і зморшки на лиці...-
 
П'ятнадцять зим уже прожито,
А скільки треба ще прожить!
Душею треба не старіти
І серцем всім життя любить!
1989 рік
Що таке любов
 
Запитам, я у Сонця: «Що таке кохання?»
Воно мені посміхнулось: «Це - надія рання,
Сни рожеві та блакитні, теплі майські ночі,
Небо лагідне у квітні й замріяні очі».
 
Запитала я у Вітру: «Що таке кохання?»
Той зібрав на лобі зморшки: «Це тяжкі страждання,
Заборона, недовіра, сумніви, погрози,
Це - не сповнені бажання й теплі літні грози».
 
У Струмочка я питала про кохання щире.
Відповів: «Це все на світі те, що серцю миле.
Це - світанки променисті, спів пташок до ладу
І серця щасливі й чисті під час зорепаду».
 
А кохання таке раннє - почуття прекрасне,
Ніжне, кришталево чисте і, як сонце, ясне.
Бережіть його, плекайте, мов струнку тополю,
Й дітям потім передайте на щастя, на долю.
1989 рік
***
 
Ну что мне, казалось, стоит
Бить, как все, равнодушной
И непонятливой также,
Наглой и непослушной?
 
Что мне, казалось, стоит
Не обращать внимания
На ссоры между друзьями,
Их слезы, переживания?
 
Но если же будем все мы
Являться в подобном свете,
То жизнь станет невыносимой
На нашей огромной планете!
1989 год
Переглядів: 474 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz