Ірина Приступа, вірші. 26.06.2014 р.

***

Поміж землею й небесами
Живуть поети - люди дивні:
Якщо кохають - до нестями,
Якщо страждають - то надривно.

Як плачуть - світяться сльозою,
Блукають у світах незримих.
Бува, сміються над собою,
Грішать і каються у римах.

Натхненні друзі муз примхливих
З тендітно - щирою душею,
Такі звичайно - особливі...
Тому й між небом і землею. 

***

- Я хочу в небо! - Мрія говорила,
- Там затишно, просторо і високо.
Якби мені хоч щонайменші крила...

Холодний Розум пильно краєм ока
Спостерігав за мрією скептично,
Ціну складав майбутньому польоту,
А дикий Страх підступно і цинічно
Останні сили спопеляв достоту.

А десь у закутку душі сиділа,
Липкі снуючи павутиння стрічки,
І ними міцно обплітала крила
Стара та неймовірно сильна Звичка.