Середа, 23-10-2019, 09:25
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2010 » Листопад » 3 » Поліщук Анатолій, вірші. 3.11.2010 р.
14:24
Поліщук Анатолій, вірші. 3.11.2010 р.
Анатолій Поліщук, вірші. 3.11.2010 р.
 
Ішли в туман
 
Туманом вкрилася ріка
І запах чутися молочний,
Чола торкнулася рука
І вітерець подув поточний.
 
Пальців дотик шовковистих
Крізь пелену торкнув волосся,
Метеликів політ барвистих,
Видіння житнього колосся.
 
Крізь сивину густу туману,
Я тебе ніжну відчував,
Із чаші випивши дурману,
Тебе все далі пізнавав.
 
Плече, рука і пружний стан
Кружіння в танці разом з вітром,
З тобою ми ішли в туман,
Запалюючи серце світлом.
 
Тримає талію рука,
А танець вальсу невгамовний,
Пливе до берега ріка
І почуттів мій човен повний.
 
У сонце вкрилася трава
І запах чутися південний,
Присмаком любов п’янка,
І дотик пальців так блаженний.
11.05.2010 р.
Даль лазурна
 
Море, парус, даль лазурна,
Стежка сонячна, ажурна
Простелилась по воді,
Об’єднала два світи.
 
Синяву очей блакитних,
Почуттів кохання світлих,
Й берег жовтий, піщаний,
Теплий, ніжний та палкий.
 
Шум ранкового прибою,
Дотик лагідний рукою.
Відчув півдня відчуття,
Хвилю райського життя.
 
Чайка біла - морська птиця,
Сяють очі, смаглі лиця,
По воді струнка хода,
По стежині в ранок йшла.
 
Розпустив солоні коси,
Від води блискучі роси,
Свої лишили сліди –
Ти і я, і два світи.
 
У морській лазурній хвилі,
Голубки щасливі, милі
Об’єднали два серця
В щастя, радість і життя.
30.08.2009 р.
Замок
 
На склі прозорім замок,
З думок малюю я
І в цей духмяний ранок
Не спить душа моя.
 
Зростають дивні вежі
Мурована стіна
Ні війни ні пожежі
Все стримає вона.
 
У замку є хороми
Церковні куполи
Рука не знає втоми
Виводить хоругви.
 
Знамена і мушкети
Гетьманська булава
Летять у верх кашкети
І влада вже нова.
 
Ось військо запорізьке
І мудра голова,
І чайка білокрила
Не здожене човна.
 
Летить у Чорне море
Кордони захистить.
На Україні горе
Чужа армада мчить.
 
Злі наміри у неї
Неволя і полон
Заокеанські беї
І крики, сльози, стон.
 
Ось чайка білокрила
Молитва і покров
Армаду зупинила
І зупинила кров.
 
Чужі розбіглись беї,
Тепер у нас свої,
Парламент з панацеї…
Наточені ножі.
 
А я малюю замок,
Церковні купола.
Ножі ламає ранок,
Фундамент - доброта.
02.08.2010 р.
Переглядів: 570 | Додав: Send | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz