Анатолій Поліщук, вірші. 25.06.2014 р.

Біла квітка

Запитав бродягу вітра,
Що нового вдалині.
На озерах - біла квітка,
Пелюстки - мов сніг, ясні.

Розпустилася лілея,
Поряд ще, і ще одна...
І будила діва-фея
Квіти поглядом щодня.

На хвилястій водній гладі –
Білі перли і бурштин.
Очерет став на заваді
І ховав красу перлин.

Хтось жбурляв його у квіти
Хаотично, невпопад,
Намагався зупинити
Біло-срібний зорепад.

Та даремні намагання
Красу Божу затулить.
Зорепад, вода, світання...
Щастя неповторна мить...

28.06.2013 р.

 Морський прибій

Морський прибій - шипіння хвилі,
Згасання піни на піску,
Розбіг за сотні, сотні милей,
Мов по команді, по свистку.
Морський прибій - то кашель вітру,
Що захлинувся від води,
Солону випивши «півлітру»,
Стрімкої не спинив ходи.
Морський прибій - солоні бризки
І шум ігристого вина.
Це мрії про нові поїздки,
Старої казки дивина...

15.07.2013 р.