Анатолій Поліщук, вірші. 22.05.2013 р.
Очі Волині
Я в очі заглянув Волині,
Від щастя мало не зомлів.
Твої озера сині-сині
На світ дивилися з лісів.
Їх води чисті, як росинка,
Прозорість видно кришталеву,
З очей Пречистої сльозинка
На землю впала в ніч липневу.
І де сльоза - води блакить,
А навкруги зелені трави,
Пісок оправу золотить,
І виграють в лугах заграви.
Волинська земле синьоока,
Люблю твої ліси дрімучі,
Твоїх озер блакить глибоку,
Людей привітних і співучих.
Я люблю наш рідний край
Я люблю наш рідний край,
Карпат зелених тихий рай,
Полісся трав'яні долини,
Солодкі співи солов'їні,
Річок болотисті заплави,
Пахучі квіти, пишні трави,
Гудіння бджілки біля липи,
Каштана білі смолоскипи,
Дніпра просторі сині води,
Нічні купальські хороводи,
Степи - родючі чорноземи,
Тендітні ніжні хризантеми,
Вишневу заметіль в садочку,
Кумедну, милу нашу дочку.
Люблю усю свою родину,
Співочу, славну Україну.
|