Анатолій Поліщук, вірші. 21.08.2013 р.
Як вчила мене мати
Я в праві шлях свій обирати.
Роблю все так, як вчила мати.
І руку помочі завжди
Я подаю тим, хто в біді.
Дітей у праві я навчати,
Як і мене навчала мати,
Аби до світла доброти
Життям своїм вони ішли.
Я в праві все робить в любові,
Бо так - у маминому слові.
Правду в праві говорити,
Бо в лукавстві важко жити,
Цьому вчила мене мати.
Не в праві тільки ображати,
Тримати кусень гіркоти –
Цього не вчила, мамо, ти.
Я дію за велінням Божим,
Бо інше прикладу не гоже.
Тебе навчала твоя мати,
Цей шлях ти маєш передати.
Як...
Як легко впасти у спокусу,
В прозору сітку павутиння,
Занапастити свою душу,
Забути про своє сумління.
Як важко знову відновити
Стосунки втрачені з людьми.
Як важко з совістю прожити,
Та виживати в час чуми.
Як просто крикнуть, нагрубити
Та розірвати на шматки.
Як легко безшабашно жити,
Не помічаючи гріхи.
Як складно в Бога попросити
Слів, що душевні гоять рани,
Як важко у молитві жити,
Долаючи гріхи й обмани...
Як важко, важко до нестями
Обдумувати вчинки і слова,
Але до цього прагнула віками,
До цього йшла душа людська жива...
|