П`ятниця, 29-03-2024, 09:17
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5477
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Головна » 2013 » Березень » 20 » Поліщук Анатолій, вірші. 20.03.2013 р.
18:33
Поліщук Анатолій, вірші. 20.03.2013 р.
Анатолій Поліщук, вірші. 20.03.2013 р.
 
Все, що можу
 
Розлютилася природа:
Буревії та негода.
Дужий вітер гонить хмари,
Всюди сльози, всюди чвари.
 
Плачуть хмари сиві й чорні...
Вітру сили непоборні.
І лунають залпи грому –
Буревій не знає втоми...
 
Сад залито, поле й двір...
Він реве, неначе звір,
Виє, виє, завиває,
То знесилено спадає...
 
Відпочине лиш хвилину,
Упіймає знов хмарину,
Кине з розпачу щосили –
На деревах рвуться жили...
 
Не погода - пекло, жах...
Світ змінився на очах,
Хто скажіть, зумів би вмить,
Силу грізну цю спинить?
 
Залишилась лиш молитва,
А вона - місток до Світла...
Тож щораз про милість Божу
Помолюсь... Це все, що можу...
 
За обрій
 
За обрій сонечко сідало,
Вмочивши ніжки в синь морську.
Стежину з берегом єднало,
Немов котилось по містку.
 
Пірнала чайка в цю стежину,
Щоб взяти краплю золоту,
Яку покласти б на перину,
Бо час котився вже до сну.
 
Навпроти місяць дивнуватий
На роги хмарку настромив
І, ніби в чомусь винуватий,
Свій срібний серпик опустив.
 
Рука художника дбайливо
Писала цей морський пейзаж.
Наснилося мені, можливо...
Реальність Божа - не міраж.
Переглядів: 525 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz