Понеділок, 21-10-2019, 09:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2010 » Листопад » 17 » Поліщук Анатолій, вірші. 17.11.2010 р.
12:06
Поліщук Анатолій, вірші. 17.11.2010 р.
Анатолій Поліщук, вірші. 17.11.2010 р.
 
Вдивляюсь
 
А я вдивляюсь в світ безмежний
І себе хочу віднайти,
І погляд кину обережний…
На морі бачу кораблі,
Вони ховаються у бурі
Між хвилями високої води,
То тихо линуть у лазурі,
Аби до пристані прийти.
Ще бачу чайку білокрилу,
Яка так голосно кричить,
Від бурі набирає силу,
Летить до берега спочить.
Орла, на скелі височезній,
Що хоче в небо улетіть.
Коня на полі широчезнім,
Що з вершником галопом мчить.
Куди не гляну, бачу себе
І пристань, гавань – Божий дім.
Усе життя іду до Тебе,
І бачу ціль служіння в тім.
Пройду крізь хвилі, гори, поле,
Доріг невидимих шляхи,
Очищу серце своє кволе,
А Ти мені завжди світи.
06.09.2010 р.
 
День народження
 
День на день, як два брати,
Є один, й дихнула ти,
Промінь світла, запах ночі,
Сяючи, відкрила очі.
 
Засвітився небокрай,
Мами руки, небо, рай,
Сонечко ласка обличчя,
День народження в сторіччя.
 
Лише раз, цей день один,
Він найкраще всіх перлин.
Привітання, подарунки,
Милих друзів поцілунки.
 
Років сто бажання жити
І кохати, і любити,
Одному тримати вірність,
Не забути честь і гідність.
 
Є незгоди, перешкоди –
Це все прояви погоди,
З буревієм відлітають,
Тих, хто любить не чіпають.
 
Є небесне, є земне –
Лише перше хай несе
У блакить, туди, де зорі,
Де здорові, а не хворі.
 
Де народження, як казка,
Де панує Божа ласка
На любов і на тепло,
Де живе лише добро.
08.09.2009 р.
 
Зима як з дитинства
 
З дитинства вернулась зима,
Морозом обвіяла лиця,
В санчатах спускалось дівча.
Сніг білизною іскриться.
 
Протягує руку дідусь
З жезлом величним із льоду,
Торкнувся деревця… Дивлюсь
День вже міняє погоду.
 
Снігом сипнуло лапатим,
Вітром шалено дихнуло,
В потяг запряглись санчата,
Сміхом веселим війнуло.
 
В скло обернулася гірка,
Добре натерта юрбою,
Їде відважна п’ятірка.
- Люба, давай ти за мною!
 
- Згадаймо роки дитячі,
Сніжних баталій пориви,
Ігри шалені хлоп’ячі,
В холод були ми щасливі.
 
З дитинства вернулась зима,
Снігу у пояс місцями,
Давно ж ти такою була,
Рясно покрита снігами.
13.02.2010 р.
Переглядів: 367 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz