Анатолій Поліщук, вірші. 17.07.2013 р.
***
Це життя, воно правдиве,
Як і сонце, як і небо.
В слові кожнім живе диво,
Слову вірити лиш треба.
Було слово, слово в Бога...
Хто почув, а хто не хоче...
По молитві - допомога.
Бог нас слухає охоче...
Хай буде так!
Владико, Боже, Вседержитель
Душ людських, наш Повелитель,
Любов немеркнуча віками,
Життя породжуєш словами.
Хай буде так! І сонце, й зорі
В небесному створились морі
Та й світять радо з теплотою...
Ти круг накреслюєш рукою.
То височінь, а то безодня,
Там - зло, а тут - любов Господня:
І води рік, і океани,
Гори тихі та вулкани...
Твої сини та дочки, діти
Розкидані в безмежнім світі.
А Твій завіт, завітне слово
Звучить і актуально, й ново.
У слові кожнім - Твій наказ,
Щоб жив по правді кожен з нас
І кожен крок творив з любові,
Щоб ріки не лилися з крові.
Хай буде так! І все по слову...
Молитву вписано Христову
В скрижалях серця золотого.
Бо все стається з волі Бога.
|