Анатолій Поліщук, вірші. 10.09.2014 р.

Народження ранку

Заспана ще перша зірка...
Не світанок і не ніч...
Не відкрив ще ранок хвіртку...
Промайнув лиш тихо сич.

Ані звуку, співу півня.
Ще дрімає все кругом.
Колихнулись тіні дивні,
Мов метелик за вікном.

Він нічний, а чи ранковий?
Придивляюсь, ніби в сні.
Перший промінь лазуровий
Відбивається на склі...

І торкнувся гілки сливи
В світанкові ці часи.
Полетіли співу зливи,
Як розложисті дощі!

В ці секунди ранок новий
Загорявся від зорі.
А відтінок дня багровий
Перші випускав вогні.

02.05.2013 р.

Настрій

Під вікном моїм щоранку
Проганяє сонце тінь.
І тихесенько від ґанку
Утікають сон і лінь.

Ну а сонечко вже й двері
Відчиняє залюбки,
Виганяє сон з постелі...
Потягнулись гілочки.

І війнула прохолода
У відчинене вікно,
Квітів ранніх насолода
Привіталась заодно.

Світлий, райдужний і ясний
Весь із сонця і добра,
Настрій вранішній прекрасний,
Як і літня вся пора.

20.06.2013 р.