Пісня, 2.09.2020 р.

По той бік гора

По той бік гора, а по цей друга,
Поміж тими гореньками сходила зоря.

А то не зоря - дівчина моя
З новенькими відерцями по воду ішла.

А я за нею, як за зорею,
Долом, долом сивим конем я ї здогоню.

А як здогонив, то й заговорив:
«А хто ж тебе, моя мила, так рано збудив?»

«Ніхто не збудив, я сама встала,
Зійшла зоря серед моря - я ся збудила».

«Дівчино моя, напій ми коня.»
«Не напою, бо ся бою, бо-м ще не твоя».

«Як буду твоя, напою ти два
З рубленої криниченьки, з нового відра»