Пісня, 8.09.2018 р.

Літа минають...

Літа минають, літа минають
І їх ніяк не зупинить,
А думка цяя нам серце крає,
Нам серце крає, ще й болить.

Були ми гожі, як в травні рожі
Уста цвіли, як маків цвіт.
Було кохання, було зітхання,
Було і нам 17 літ.

Літа минають, літа минають
І вже нам скроні посрібли.
І не вернути і не забути
Все те, що кожен з нас любив.

І в юнь і в старість буде ще радість
І ми живемо все з надій.
І в 20 років, і в 40 років
І в 60 - ми молоді.

Літа минають, літа минають...