Галина Панас, вірші. 25.10.2010 р.
***
По некошених травах,
По ранковій росі,
Ви спішіть до коханих
І їм щастя несіть.
Подаруйте їм радість
І безмежну любов
Всіма барвами райдуг
Освіжіть її знов.
Посміхайтесь коханим
І даруйте їж ласки.
І з'являйтесь, мов лицарі
Із чарівної казки.
***
На зеленому листі - сніг
Він з'явився, неначе сміх...
Почуття наші - теж маскарад,
Можна плакати і сміятись...
І немає дороги назад.
Та чи варто вертатись?
***
Прийди, коли падають з неба зорі...
Прийди, коли дощі заговорять...
Візьми, візьми і зігрій мої руки
І не пускай, не пускай більше в дім розлуки
***
Скажи, що таки зацвітає папороть,
Скажи, що зорі - в моїх очах.
Тільки чому, чому у душі паморозь?
Тільки чому, чому я знову в сльозах?
|