Каліщук Олександр, пісня. 28.03.2012 р.
Краю мій дорогий, синьооке Полісся,
Ти Волинська земля, де родивсь я і зріс.
Хай лунає твоя солов'їная пісня.
Я до тебе любов в своїм серці проніс.
Тут поля неозорі, пшениці, наче море,
І озера глибокі, і вишневі садки,
[Шлях чумацький далекий, і у гніздах лелеки,
І умиті дощами в синім небі зірки.] 2
Я тебе не шукав, - ти завжди була поруч.
В материнських піснях я з дитинства купавсь,
В моїм серці живуть твої радощі й горе,
Я б за тебе життя без вагання віддав.
Тут ходив я стежками, що лягли між житами,
Босі ноги колов я на пшеничній стерні,
[Тут я вперше промовив слово вдячності мамі,
Що своєю любов'ю гріла душу мені.] 2
Ти для мене, Волинь, наче сонячне літо,
Наче вітер в жнива, наче цвіт навесні.
Я б без тебе не зміг, мабуть, в світі прожити,
Бо жагу до життя ти зростила в мені.
О Волинь моя мила, розправляй свої крила,
Незалежній Вкраїні будь, як вірна дочка.
[Хай же шлях твій освітить життєдайная сила,
Хай тебе не спіткає більше доля гірка.] 2
| 