О. Каліщук, духовні піснеспіви. 7.01.2018 p.

1. За імператора Трояна
У Римі воєвода жив.
Він був хоробрим і багатим,
А, разом з тим — добро творив.
Хоч він язичник був у тілі.
Та у душі християнин,
Хоч не пізнав ще серцем Бога,
Та був готовий йти за Ним.

2. І Бог не кинув без уваги
Плакиду за благі діла,
І якось раз на полюванні
До Бога стежка привела.
Він гнавсь за оленем в пустині
І тут йому Господь явивсь
Й спитав: «Чого це ти, Плакида,
За мною довго так гонивсь?»

3. Хто ти? — Плакида запитався,—
«Це твій Господь. Це — Божий Син.
І за життя твоє правдиве
Достойний ти іти за Ним.
Кинь мертвим ідолам служити,
Іди за мною до кінця.
В житті зазнаєш хоч страждання —
На небі матимеш вінця».

4. І охрестився воєвода,
Він став Євстафієм тоді,
І не зневіривсь в силі Божій
В нещасті, горі і біді.
Хоч слуги його повмирали,
Добро злодії розтягли,
Дружина и діти теж пропали,
Та він в смиренні все моливсь.

5. І Бог за віру і терпіння
Вернув дружину і дітей,
Вернув і славу і багатство,
Любов й повагу від людей.
Та знов прийшли випробування,
Але Христа не зрікся він
Й пішов на смерть він без вагання,
Бо з ним завжди був Божий Син.

6. Його і звірі не займали,
І у вогні він не горів,
А люди Бога прославляли,
Що чудеса такі творив.
І ми Євстафія всі славим
І всю святу його сім'ю,
І йому в церкві службу правим,
А він радіє у раю.