Каліщук Олександр, пісня. 2.02.2012 р.
Вже як спека нарешті спада,
Тихий вечір на землю ступає.
Матіола тоді розквіта,
Ніжним запахом всіх привертає.
[Матіола тоді розквіта (2)
Ніжним запахом всіх привертає.] 2
До нестями закохані вдвох
Танцювали під звук радіоли,
І іскрилися очі твої,
Й пахли коси, як цвіт матіоли.
[І іскрилися очі твої, (2)
Й пахли коси, як цвіт матіоли.] 2
Ти навіяла спогад мені
Про чарівні ті місячні ночі,
І про юності сонячні дні,
І про очі, коханої очі.
[І про юності сонячні дні (2)
І про очі, коханої очі.] 2
Невловимо роки пронеслись,
Тільки літо нагадує знову
Надвечір'я і ніжність твою,
Й матіолу, як свідка любові.
[Надвечір'я і ніжність твою, (2)
Й матіолу, як свідка любові.] 2
| 