Віктор Малик, сонети. 30.07.2012 р.
Неділя ап. Фоми
«Допоки не торкнуся ран,
Рука між ребра не пролізе.
Я не приймаю ваших візій» -
Прорік Фома, як власний хан.
Ну, що Апостол між оман?
Ой ні: він віру, наче ризу
Одіне після експертизи,
Її, діставши з під сутан.
Ось Спас з’явивсь: «Фомо, до мене
Відчуй ще плаче кровотік»,
Та тіло не торкнув червлене
«Господь і Бог мій», - чути крик.
«Ти перевірив все неначе.
Блажен хто вірить і не бачив».
20.04.12.
***
Чи воскресіння ти пізнав
І чи зустрів у Галілеї,
Кидай насиджені музеї,
Бо Він чека воскрес – не нав.
Покинь пилатів і варрав,
І караф душі своєї.
Хоругва тріпотить на реї.
Твій бриг спускається у плав.
Спіши, бо заштормить, завіє.
А ти святе благовіст вуй,
Зігрій і віру і надію
Між хомутів живеш і збруй.
Відчуй легке Христове іго
І обминуть біда і лихо.
21.04.12.
Святим отцям
Ви віру зводите на дибки,
Нехай тріпоче супостат,
Бо оживає нині плат,
Як Спас у гроті архішвидко.
Ти ниву засівай не рідко.
Народить в тридцять і стократ
І зрозумій, що ближній – брат.
І агапуй, хоча би зрідка.
Бо сила двоїться від Духу,
А Він від Бога і Святий
І ти ростеш пасхальним рухом.
Ти сам, як Пасха–квас новий.
Христе, вмісти надію й віру,
Бо Сам поніс за нас офіру.
21.04.12.
Порада
Священика, або жону
Про вік не прийнято питати.
Все переважать на карати,
А ще вподібнять полотну.
Щоби хрестами вишивати
По сріблочинному руну.
Краплину віднайдуть сумну,
Сестрою, щоб не стать чи братом.
Часи, коли за імена
Пройшли. За них і не питали:
«Вона» по мужу, бо жона,
«Його» лиш «батюшкою» звали.
Старому вік, немов страшилка,
Шукає брід і йде, де мілко.
05.05.12.
***
Між свят, попразнств і ювілеїв
Не розкошуй, душе, не гнись,
Не загуби шляхів у вись,
Бо праздність це – не панацея.
Шляхів шукай до Галілеї,
Там Спас чека тебе на дісь,
На подвиги перехрестись,
Прямуй до Бога з Іудеї.
Бо зле фарбується в добро,
Шукає ніш, місця під сонцем,
Роздумує про себе, про...,
Що він – для Всесвіту віконце.
Христе, допоможи, щоб Свято
Стрічать уміти й проводжати.
05.05.12.
Юрію Андросову, нововолинському поету на презентацію його збірки: «Я у любви оруженосец»
Ви щось із струменів й потоків,
З натхнень, надбань, незримих крил
Нам щепите до самих тіл,
Щоб долетіть до неб високих.
На доли і степи широкі
Ваш голос ллється поміж діл.
«Оруженосець» не без сил,
Оздоблює в любові кроки.
Посеред віри і невір’я
Ви свій висвічуєте шлях,
Своє омолене сузір’я
Вхопили, як найкраще з благ.
Христе, поклич, немов Фому,
Щоб перевіритись йому.
07.05.12.
|