Віктор Малик, сонети. 7.05.2012 р.
40–а Севастійським мученикам
Печать поставили на віру
На Севастійських берегах.
Ні висікли її в льодах.
Зима від правди тане щиро.
Ви всі, як срібні струни в лірі,
У суголоссі, всі з уваг.
Христа прославили без шпаг –
Терпінням, праведністю, миром.
Ось березень і сорок птахів
На крилах принесуть весну.
Ці жайвори у нас над дахом?
Ні, в серці пісню голосну
Співають. О, душе, востань,
То ж поспішім до Божих бань.
15.03.12.
V неділя Великого Посту
Преп. Марії Єгипетської
Все переміряла в житті.
З глибин гріху злетіла в небо.
Ти каяттям змирила себе
В мертво-пустельному путі.
За роки блудно-молоді
Постом всі згладила потреби.
І Дух Святий, мов добрий «ребе»
Водив і вчив, як на суді.
Ти Ангел в плоті – Ангеліна.
Ну що тут стать – апостолат.
Євангеліє нам нетлінне несеш,
Щоб кожний став, як брат.
Молись за нас, Маріє славна,
Щоб грілась Церква Православна.
15.03.12.
Олексію чоловіку Божому
Це – диво – Божий чоловік,
Це – жар небес, ні, ні – проміння,
Едемсько-зрощене насіння,
Наповнювач духовних рік.
Ти – поводир сліпих калік,
Твоє життя – живо творіння.
Ти бідних сповнював горіння,
Щоби лампад не гаснув лик.
Столицю кинув і багатства,
Щоби при паперті служить.
Ти ангельське доповнив братство,
Дав образ кожному як жить,
Тож заступися, Олексіє,
Поки душа і тіло тліють.
15.03.12.
3а преп. Симеоном, Новим Богословом
Як Дух Святий тебе торкнеться,
Ти запалаєш, наче гніт,
Зігрієшся, як неофіт,
Стаєш присутнім, як фортеця.
Душа з судини в небо пнеться.
Не перекинь оливи цвіт,
Побачиш незбагненний світ,
Небесних Грецій і Венецій.
Твій каганець – душа нетлінна.
Олива – купа доброчинств,
А гніт це – розум наш осінній,
Не загаси в потоках кпинств.
Палай невпинно і світи,
Допоможи, Христе Святий.
15.03.12.
Григорію Двоєслову, папі Римському
Ранішосвячену підніс
Нам літургію у дарунок,
Щоби душі натхненний трунок
Зацвів ясміном поміж риз.
Щоб гріх омить в потоці сліз,
Щоби пробить його ладунки,
Щоб розірвать мінорні струнки
З Христом єднатися без віз.
І вірні вдячні Святомужу
За мудрість Божу і труди.
І нас згадай, ми також служим
В потоках бурної води.
Ми віримо: твоя молитва
Долине в небо теплим вітром.
16.03.12.
V неділя Великого Посту
Чи ти готовий запросити
Христа до себе на обід?
Чи приготовився як слід?
Не забувай, що Він є ситим.
Чи ти у змозі ноги вмити -
Євангельський підтвердить рід?
А жінка з «стану волокіт»
Прийшла, щоби мироточити.
Сльозить, волоссям витирає
Блаженні ноги у Христа.
Поступком двері відчиняє
У рай. Методика проста.
Допоможи нам, Іісусе,
Покаятись, я «онна». Мусим.
02.04.12.
V неділя Великого Посту
«Тож посади нас зліва й з права», -
Просили Яків й Іоанн.
А Спас вказав на хибкий план
І що стезя не є правдива.
Щоб кожний сам для себе диво
Готовив і отрима «сан»,
Бо Страшний Суд, як ураган,
Розсадить кожного правдиво.
Згнітилися «Вуанергес»,
Ще й десять чесно нарікали.
«Між літургій, молебнив, мес
Ставайте в службах ідеалом», -
Сказав Христос, а мо… почулось,
Бо хрест несли святково-чулий.
02.04.12.
Лазарева субота і Благовіщення
Ось Лазар й Діви Благовістя
Співпали у квітневий день.
Не переслухати пісень
Від люду й птахів на обісті.
Малого воскресіння місце.
Для Лазаря це – Великдень.
Архангел з’явиться лишень
У Назареті Діві Чистій.
«Радій промовить Благодатна,
Благословенна ти в жонах
Від Духу Ти зачати здатна,
Син Божий вродиться Всеблаг».
Ісусом нарекла чи Спасом.
З двох свят сплітаєм празник разом.
02.04.12.
VI неділя Великого Посту
Вхід Господній в Ієрусалим
Послухаймо: звучить «Осанна» -
Це Спас в’їзджа в Єрусалим.
Йому на зустріч поспішім,
Стелімо шлях благоуханно.
І східним призвуком гортанним
З юрбою разом прокричім:
«Осанна». Вийдім з пантомім,
Йому хвала тисячогранна.
Щоб потім чути: «Розіпни»,
За те, що храм мо… поруйнує.
На хрест Святого без вини.
Він добровільно йде – не всує.
Христе, подай нам розуміння,
Щоби триматись за спасіння.
02.04.12.
Поетичні роздуми про паломництво.
Апостолат. Паломникам
Благослови нам, Боже, шлях.
І Ангела, немов Товії,
Пошли,нехай усіх зігріє.
Шукаєм Спаса – не розваг.
Ми з молитов, жертов, уваг
Апостолат несем як вмієм,
Паломницьку живучу мрію
Розгортуємо, наче стяг.
Підходь до нас, сестро чи брате,
Роздмухуй жар, щоби горів,
Щоб стати, наче птах крилатим,
Щоби до хмар і ти злетів.
Христе, прийди на допомогу
І укріпи нам серце й ноги.
17.03.12.
|