Віктор Малик, сонети. 27.08.2012 р.
Материнство
Ось на хресті вмирає Син
Пречистої, та більше Божий.
Тепер цей учень в серце вхожий
І кожний з нас – не він один.
Приймає материнський чин
Марія-Діва. Перехожий,
Не погордуй, не будь ворожий,
Ступай до Неї хоч із пін.
Страждала Матір при Хресті,
Любов’ю вкрила Сина й тебе,
Почуй слова Його прості:
«Твоя – це Матір», - каже в небо.
Слугуй Їй, наче Іоанн,
І здійсниш свій і Божий план.
17.05.12.
***
З нас кожний в прелесті, в недузі
Шука не Божих – власних благ,
Відставив вбік церковний стяг,
І розкошує вітром в лузі.
З’являються лапаті «друзі»,
Себе записують до чад,
На свій перевертають лад
І все підхвалюють в нарузі.
Та навіть правий не здригне,
Його закомуфлюють лжою,
Сховають дійсне під сумне,
Стаєш особою рябою.
Христе, нас вибави з оман,
Підпережи любов’ю стан.
13.05.12.
***
Ми йшли уже шляхом широким,
Шукали слав і пишноти,
Знайшли клубочки суєти,
Зубастість, заздрість і жорстокість.
Принишкли і парадним кроком
Не йдем, а зрізуєм кути,
Не знаємо куди іти,
Як Божого не маєм ока.
Христе, не кинь, подай нам руку,
Згадай Петра, Генісарет.
Ось хвиля суне, ляк від звуку,
Покриє ми ж – не мінарет.
Ти погляд кинув, стихли води.
Дух-Свят цю Чайку-Церкву водить.
19.05.12.
Випускникам Володимир-Волинського регентського училища
Ви відлітаєте з гнізда,
Бо виросли священні крила,
З’явилась міць, надія, сила
І пісня сповнила уста.
Стезя чекає не проста:
Апостолат нести в уділи,
Щоби любов наповнить ділом,
Зрадіють села і міста.
Христе, і Ти, Пречиста Діва,
Подбайте за оцих пташат,
Щоб бік десний тримать – не лівий,
Щоб не накпився супостат.
Моліться й Бог прийме офіри,
Буденність засолодить сіру.
30.05.12.
Випускникам Володимир-Волинського регентського училища
Від Вас чекає Церква слави,
Щоб пах від інвестицій квіт,
Бо Ви з малечих, юних літ
Знайшли стежки при храмі праві.
І віра визріла в уяві,
Євангельський відкрився світ.
Ви цей обрамили граніт,
Життя цій присвятили справі.
Не забувайте Alma Mater,
Вертайтесь до студентських лав,
Тут храм наук і служби свято,
Лиш Бога бійтесь, не варав.
Фадеє, свідку і патроне,
Зведи молитву оборони.
30.05.12.
Випускникам Володимир-Волинського регентського училища
Ми вдячні Богу, Діві, Вам,
Що мали змогу спілкуватись,
Що вчили й вчились вірить й знати,
Що в серці виріс Божий храм.
Були оазою між брам,
Оділися в церковні шати,
Не звабив інтернет горлатий
І не одну пройшли із брам.
На шлях ступили милосердя,
Немов благий самарянин,
Спів і любов для Вас – осердя,
Святий місіонуйте чин.
І засівайте ниву Божу,
Щоб кожний був до неба вхожими.
30.05.12.
***
«Дозрілий може поступитися принципами»
Е. Кант
Дозрілий принципи відкине,
Коли відчує битий шлях.
Він – тятива, весь із уваг,
Коли прирощує нечинне.
Систему ліпить безупинно
У небі, мов халдейський маг.
Ні – не собі – для братніх благ
Моря долає білопінні.
Не для похвал, для креативу.
Весь з аксіом і теорем.
Чудний – існує право-лівим,
Завжди з здивованим лицем.
Та мудрість в нім, а ще відвага
І молода медова брага.
31.05.12.
|