Віктор Малик, сонети. 26.12.2011 р.
Поету
Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її поети.
Є.Маланюк.
Ти хочеш буть вождем–вощаєм?
Без Бога? Ой який чудний!
Ну і куди струмить цей стрій?
На автобам, чи в гору плаєм?
Поет пророчі обичаї
Забув. І став в словах німим.
В час еН–Те–еР збудись, не сни.
Не буде другого Ісайї.
Ієремії, Кобзаря,
Бо люд вигод шука і втіхи,
Якщо Полинь не вчить - Зоря,
Які слова щось мовлять й віхи.
І нових duce вже не треба.
Ці карли розгнівили небо.
01.08.08.
Поет
Візьми святий промінчик з неба
І засвіти посеред буд.
Хай гріється і бачить люд
І зріє світло, наче треба.
З Христом ти дружиш, знаєш Феба.
Скликай своїх до Божих чуд,
Нагадуй про останній Суд,
Амброзії вкради у Геби.
Тож напувай, годуй нездалих.
Хто гине - з серцем підніми.
Живі це - люди, ні – не шпали.
Таки ж як ми, лише в пітьмі.
А - ти сурмач – надія Божа,
Скликай до себе в огорожу.
01.08.08.
***
Болящий дух врачует песнопенье.
Євг. Боратинський.
Лікуйся піснею, віршами,
Впади у мелодійний стан.
З душі витискуй балаган,
Плачем виспівуй власні драми.
Душа стає подібна мамі,
Народить сотні, наче хан,
Синів і дочок з крово–ран.
Хай служать довгими роками.
Господь вручив тобі цівницю,
Щоби скликав, миротворив,
Щоб не вклякали долілиці,
Щоб у надії й вірі жив.
Ти – син гармонії від часу,
Промінчик свят – іконостасу.
04.08.08.
Поет
Перелопачуй сотні тонн
Тяжких словес, легких і всяких.
Не проміняй святе на лахи,
Бо ти порфіру вдів й вісон.
Благовіствуй, шукай свій тон,
Від юшки відривай і браги,
Внеси Христової наснаги.
Хай в небо зрять з сердець й вікон.
Достукайся до душ зів’ялих,
Нехай проснуться, оживуть.
Повір: натхненим треба мало,
По суті – ніц, як в Божу путь.
Напівживі і юродиві
Пасуться в дідьківській наживі.
04.08.08.
Поет
(За М. Максимовим)
Ти - джерело небесних вод,
Знавець стежин ще невідомих,
Ти – таїна напівсвідома
Для себе й людських насолод.
Вогонь священний в свій феод
Приніс зігріть «во время оно».
Ти сам, немов Христове гроно,
Живий напій несеш в народ.
Ти – свідок Божих інспірацій.
Видіння ці розкрив для всіх,
Ти поперек усяких рацій.
Старих не замічаєш віх,
Відкинувши усе, що тлінне,
Навчаєш світ сміливо й чинно.
04.08.08.
Поет
(За В. Соколовським)
Хто витончений – той щасливий,
Живе ідеєю, слізьми,
В самотність пнеться від юрми,
Хоча й при славі – сиротливий.
Хапайся за мистецькі гриви,
До Гелікону загрими.
Таланливі завжди самі,
Тому що щирі – не брехливі.
Не будь потішником для тлуму,
Як це уміють римачі:
Без правд, чуття, як звична гума,
У них вірші. Мирські сичі.
А ти викрешуй іскру нову
І прислужися Богу - Слову.
04.08.08.
Поет
Ти, наче кактус, вглиб до вод,
Щоби колючкою вколоти,
Щоб заблистіти, наче злото,
Стежу вказать поміж свобод.
Твій шлях з суцільних перешкод,
Ти сам стаєш для світу плотом,
Ховаєш істини під гротом,
Щоб люд не мер між насолод.
Ти, мов бурхливий потічок,
Струмиш униз, на Батьківщину,
Щоб зупиняти всіх за крок,
Щоб бачить у собі людину.
Ти голосом святе прорік -
Опам’ятався чоловік.
18.08.08.
Поет
Ти - мученик за власну віру.
Предтеча, але не Баптист.
Віршар, в ідеях щиро–іст.
Себе для муз несеш в офіру.
Збирач словес між люду й кліру,
Прасол – ти знаєш солі вміст.
Світ повстає з пасхальних тіст,
Що ти заквасив чисто - щиро.
Несеш свій хрест на Божу гору.
Не раз упав, щоби устать.
Юрба сміється, пхає, корить.
Не всіх торкнулась благодать.
Про себе, ти не пам’ятаєш,
Бо ворогів ведеш до раю.
21.08.08.
Вол. поету Івану Пуклі на 50-річчя
А мо…, це ще - не ювілей,
Не той, не перший, не біблейський?
Не віриться! Та клич житейський
Почув поет, склика гостей.
Хтось ямб несе, а хтось хорей,
Вінок із слів скував ахейських.
Прийміть, немов суддя тритейський
Із духу виплетіть есей.
Ми Вас вітаєм більш, ніж щиро
В П’ятидесятницю Святу,
Щоби знайти словесну зливу,
Волинь наблизити Христу,
Вимолюємо «многі літа»,
Нехай квітує Боже жито.
11.11.08.
Поет
Він стилосом, немов незрячий,
Тростиною шукає шлях.
Знаходить золото між блях.
В лету, бо духом не ледачий.
То соловій, то ворон кряче
В його душі, в розмаю благ.
Він доглядач чеснот і ваг,
Дозорить світ, а, може, й плаче.
До всіх тривог у нього діло,
Хоча лиш має дві руки.
Він моніторить духом тіло,
Щоби позбутися гріхів.
Весь час у небо поглядає
Пришестя Спасове чекає.
24.11.08.
|