Віктор Малик, сонети. 19.03.2012 р.
Поезія
Хіба поезія в словах?
Вона невимовна, між ними,
Вогненна, наче Серафими,
П’янкіша вин, етилів, браг.
Вона вимірює, як лаг,
Рахує кроки, швидкість, рими,
Стежками кличе йти святими
Грудьми виважує рейхстаг.
Дарує нам блаженні миті.
Лазур нанизує з блакиті,
Непереможна, наче скін,
Облудна, та не – фарисея.
Духмянить, наче чистий крін.
Ще й загадкова, як Помпея.
03.04.03.
Поезія
Вузлом зв’язалося у ній
Минуле, нинішнє, майбутнє.
Тут Бог і світ, і зло присутнє,
У ній - життя - не сухостій.
Хрестом по цій канві святій
Гаптуй свій образ, а не будні.
Змивай для всіх підлоги брудні.
Хай плоттю стане слово з дій.
П’янка, як музика Орфея,
Від бід усяких панацея.
Як не згадать Савілин глас.
Пророцтва, здійснення і долі.
У ній стає бетоном час,
І розмерзає люд поволі.
03.04.03.
Поезія
Мов алкоголь, чи божевілля,
Вона кайданами припне,
Все перевтілює земне.
І перетрусить рясно сіллю.
Плодів шукає між бадилля,
Осліпле цілить і брудне
Стріляти вгору головне,
Щоб хтось промовив: дійсно – цвіль я.
Поете! Пробуди дебелих,
Котрі, мов цвинтареві стели,
Сторожать спокій біль і скін.
Вручи надію й смолоскипи,
Шануй людину й цноти чин,
Не будь простим, подібним ріпі.
10.04.03.
***
Отруту ллють на сторінки.
Читай і крок лишивсь до коми.
Не розрізниш із перевтоми
Врожайні і худі роки.
Ковтнеш, як риба залюбки.
Не без підстав відчуєш Мома.
Все спиш, з нудьги напившись брому
З чиєїсь легкої руки.
Щось чорнокнижник цвірінчить,
В чужій білизні тішить сить,
У весну пне ініціали.
Та в м’якопір’я…, як шулік,
Зелене вмощує під шпали,
Щоби експрес йому не втік.
18.04.03.
***
Все крадькома вірші, таємно.
«Це не потрібно», - мовить щур,
А той зголосить: «Трубадур»,
А хтось: «Не так , - віщає, - бренні».
Спитаєш: «Як?», - мовчить нужденно,
Щось на умі, як Франко – Лувр.
А я спішу в Халдейський Ур –
В цегло–сирець, до вір священних.
І все кую ланцюг сердечний,
Тут благодать, а не яєчня.
Хто зможе, визбирає бісер,
Вкладе до серця, не в гаман.
На південь лине Божий Дністер,
Живий під льодом і в туман.
22.04.03.
Ars poetica Morituri літератури.
(За Євг. Маланюком)
Із гладіаторським мечем,
В обіймах воїнів і тлуму,
Посмій свою донести думу,
Відкрий врата святі плечем.
Хай вірш в душі народить щем.
Серця наліплені із суму
Хай загоряться в тугодумів
Ліричним жадібним вогнем.
Душа ґвалтується кривава
І дрібно сіється неслава.
Життя митця, як в каторжан:
Придумав саму собі тортури,
Перо – що скоростріл-наган.
Він між офір літератури.
15.07.03.
За О.Блоком
«Я днем віршів не розумію», -
Проголосив натхненно Блок.
Хто б ночі дав митцю шматок,
Щоб народив маестро мрії.
Він ні на мить не склепить вії.
Безсоння й темряви ковток.
Він з символів складає блок,
Щоб нас дістати з мімікрії.
Шукає риму підсвідомо.
Десь загубились біль і втома.
Слова здивовано – сумні.
Все ж вірю генію й людині,
Що незнайомку при вікні
Він дочека у дні осінні.
28.12.03.
2004
Поезія
Вона, за звичай, не - в словах.
Над ними віє павутинням.
Ти визнавай її горінням
І жвавим вітром у очах.
Вона простить до неба шлях,
Вимощує стежки в багнині.
Це – кров від предків в покоління,
Щоб люд живим не падав в прах.
Вона між слів і інтонацій,
В смаках, вальорах, рухах грацій.
Тверезий хміль і ностальгія,
Натхнення витертих кайдан.
В ГУЛАГах в’язням душу гріє,
Святий поету образ манн.
01.01.04.
Поезія
Я насолоджуюсь, хмелію
Від слів незвичних і п’янких.
Це - тонке плетиво утіх.
Не всі у ній знайдуть замрію.
То жар пройме, то холодію.
Я серпантин будую з крихт,
На гору, щоб втікать від лих,
Від сірого, як будень, змія.
Я прикувався до віршів.
Ночей згрібаю море й днів.
Ну де той схід вогне–багряний?
Невільник Музи я і раб.
Я вірю, - «вибраний» - не «званий»,
Хоча й простий Муса–араб.
01.01.04.
Поезія
Вона подіє, як кураре:
Не підвести ні рук, ні ніг.
Незграбність вкриє, наче сніг,
Відбілить суєтне і шаре.
Звучить над річкою гітара,
А в камері спиняє біг.
Поет розтопить гори криг,
Якщо відпустить з слова чари.
Поезія завжди модерна
В сугестіях, сюрпризах, тернах.
Спішить вручити серце нам.
Дістань її з роси краплини.
У ній - Вселенна, небо, й храм
І люд, як восени жоржини.
01.01.04.
|