П`ятниця, 18-10-2019, 15:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2012 » Травень » 14 » Малик Віктор, сонети. 14.05.2012 р.
15:13
Малик Віктор, сонети. 14.05.2012 р.
Віктор Малик, сонети. 14.05.2012 р.
 
Паломництво – подвиг
 
Ми хрест несем в Хрестопоклонну
По градах, висях і церквах.
Жировицьких черпнувши «браг»,
Відчули силу незборонну.
 
Звучить молитва, як канцона.
І знаємо: Спаситель–благ.
Веде, і повні ми уваг,
Нас не зупинять перепони.
 
І дійсно, ось Михайла храм,
А це Печери «Богомзданні».
Хоч пізно, на душі бальзам,
 
Ми до Корнилія на «ранню»
Поспіли. Господи, прости,
Допоможи тримать хрести.
26.03.12.
Отцю Макарію (Псково–Печерський м-р)
 
На службу нас благословили.
Ви сам, здається, з молитов.
Живий Святого Духу схов,
Ви в небі весь, а тут лиш тілом.
 
І ми молитвою злетіли
У небо із під хоругов,
А Ви вертали знов і знов
До цих печер якось в півсили.
 
В мощах ось Лазар і Іона,
Корнилій, Васса, Симеон.
І храм, як вежа оборонна
 
В гору закопаний, як сон.
А Діомід благовіствує
І словеса його не всує.
26.03.12.
Архімандриту Тихону (Секретарьову)
 
Паломників, неначе тато,
Втішав архімандрит – отець,
Проник у душі навпростець,
Любов’ю відімкнув палати.
 
Навчав і просто і крилато
Духовний пастир і митець,
Вливав наснаги до сердець,
Бо, видно, Божим є солдатом.
 
І книги кожному вручив
Свої й Крестянкина Івана.
Печорський підростав Хорів
 
І Псков став вищим від Монблана.
Допоможи, Христе, поету,
Бо Тихін оживляє Лету.
26.03.12.
Отцям Псково-Печорського монастиря
 
Макарій, Нифонт, Діомід –
Судини Божі благодаті,
Христу співслужать у завзятті.
При Вас невір’я тане лід.
 
І люд за Вами йде у брід
Через моря в духовнім платті,
Поповнює дружину братій,
Земний крилатий інорід.
 
Серця наповнили любові
І відступає перевтом.
Хіба Ви теж із плоті й крові,
 
А, може, ангельський фантом?
Христе, учителів і учнів
Нагороди талантом влучним.
26.03.12.
Жировицькій іконі Богоматері (Білорусь)
 
То в камені, а ось в воді,
Ось грієш сяйвом дику грушу,
Паломницьку торкнула душу,
Будь свідком чиста на Суді.
 
Старі прийшли і молоді
І службу правлять невмирущу.
Облуду виведи із Пущі,
Зроби, Маріє, здобродій.
 
Найменший образ з чудотворних.
Лишила нам небесний слід
Один, єдиний, неповторний,
 
Нерукотворний яшмо-вид.
Підлий, Пречисто, благодаті,
Щоби зігрітися в багатті.
26.12.03.
Хресто-Воздвиженський храм Жировицького монастиря (Білорусь)
 
Цей храм, як лестивця-драбина,
Він весь із сходів, як висхід.
Тут шлях шука голгофський рід,
Клякнувши перед входом винно.
 
По сходах піднялись колінно,
А мо…, Кальварії це – вид.
Від мощів ще лишився слід.
Тепер престол хова їх чинно.
 
Згадалась Грабарка, хрести,
Їх тисячі навколо храму,
І той же чин: нести-нести,
 
І ними відкривати браму.
Христе, поглянь і пригорни
Офіри, що несуть сини.
26.03.12.
Храм «Спас на Крові» Санкт-Петербург
 
Ти весь із фресок, арок, бань,
Здається, з вод піднявсь і піни.
«На Крові Спас» став доброчинно,
Скликає вірних до світань.
 
Щоби лише з собою брань
Вели. І меч відклали винний,
Щоб кров лилась лише з рубінів,
Схилялись всі до Божих знань.
 
Самі стаємо камінцями
Живих історій із століть,
Христе, відкрий сердечні брами,
 
Не відчахни зелену віть.
Прийми молитви і офіри,
Що тут складаємо із віри.
26.03.12.
Казанський кафедральний собор, Санкт-Петербург
 
Ісакій ось, ось «Спас на Крові»,
Казанський колонадний ліс,
Підходим до ікон і риз,
Молебні служимо святкові.
 
Шліфуєм віру у основі,
Невір зникає костогриз,
Тримає кожний власний приз
І дух заквашений на Слові.
 
А ця ікона чудо творить,
Нам не піднятися з колін
І в кафедральному соборі,
 
Відчуй, що й ти громадянин.
Ні – не землі, звичайно, неба.
Христе, ми тулимось до Тебе.
26.03.12.
Петропавловській собор, Санкт-Петербург
 
Петро й Павло свій перст у небо
Звели. І Ангел-херувим
Оберігає царський «Рим»,
Вкрива крилами нас – не себе.
 
У вись дивитись, зрити треба.
Для вірних там чертог чи дім.
Час зникне, в небо полетим,
Хоч ти, людино, і амеба.
 
А храм стоїть, місіонує,
Оберіга коронний рід.
Не всує тисячі, не всує
 
Лишились тут поміж боліт.
Прийми, Христе, офіри наші.
За тих, хто спив гіркотні чаші.
26.03.12.
Троїцький собор Олександро-Невської лаври
 
Всміхнулась лавра в привітанні
І сил прибавив Олександр.
Засяяв Троїцький, як гранд,
Щоб прихісток знайшли невбранні.
 
Ми, як і ти також в стоянні,
Наш зеленіє олеандр.
Пливем в потоках Божих мандр.
Прийшли до тебе на світанні.
 
До благовірного звернулись,
До Ксеньї, мучнів, всіх святих,
У юність нашу повернулись,
 
Де сан приймали від живих
Отців. І тих, хто вже не з нами,
А ти стоїш… не владні драми.
26.03.12.
Переглядів: 435 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz