Пісня, 2.11.2019 р.

Мала мати сина

Мала мати сина -
Сина оженила;
Молоду невістку
Зразу не злюбила.

Проводжала мати
Сина у солдати,
Молоду невістку -
У поле льон брати.

Брала льон невістка,
Брала, вибирала
Та й посеред поля
Тополею стала.

Ой, минає рочок,
Другий наступає,
А на третій рочок
Син з війська вертає.

«Мамо ж моя, мамо,
Що то за причина,
Що на нашім полі
Росте тополина?»

«Не питайся, сину,
Що то за причина.
Бери топір в руки,
Зрубай деревину».

Як ударив вперше -
Вона ся схилила.
Вдарив вдруге, втретє -
То заговорила:

«Не рубай мя, милий, -
Я твоя миленька;
Подивись в листочки -
Дитина маленька».

«Мамо ж моя, мамо,
Що ви наробили?
Ми ся так любили,
Ви нас розлучили».