Вівторок, 22-10-2019, 23:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2010 » Грудень » 10 » Лель Олександр, вірші. 10.12.2010 р.
14:42
Лель Олександр, вірші. 10.12.2010 р.
Олександр Лель, вірші. 10.12.2010 р.
 
НА ЯРМАРОК
 
Де жовтень для душі потіх
Склика на ярмарок усіх,
Там осінь золото своє
За щиру усмішку дає.
 
Хай часу обмаль, та нехай,
А стороною не минай.
Радій, кохайся і проси,
Коли сія ще мить краси.
 
Кого ж байдужість обніма
Душа і бідна, і німа,
Їм золоті дарунки ці,
Що заповняють гаманці.
 
***
 
І краплі дощу, що кінчають політ
В маленькій дитячій долоні,
І сиві вітри, що несуться у світ.
Мов буйні розгнуздані коні.
І райдуги барв, і сумна нагота
В холодних обіймах туману,
І пісня, котра з-під небес доліта,
Лишаючи землю кохану, —
Для мене це біль і надія, хоча
Сліди листопаду довкола.
Та прийде весна, як бентежне дівча,
І ще ж бо душа не схолола.
 
Дяка
 
Нестерпно, до болю, до сліз...
Від вітру шаленого й часу,
Згубивши осінню окрасу,
Оголені поле та ліс.
 
І кисне земля від дощів,
Як серце слабке від отрути.
Лелека безсилий змахнути –
Підбите крило волочив.
 
Сам зірко і журно у вись,
Таку вже обвислу та сіру,
Проклявши останню довіру,
З ріллі сиротливо дививсь.
 
Невже не піднятись йому?
Невже не злетіти ніколи?
А рана пронизливо коле,
А дума веде у пітьму.
 
З-за рогу зима поспіша
Морозити ніженьки птичі.
На щастя, знайшлася при стрічі
Хороша і щира душа...
 
Тепер щовесни поміж віть,
Проклавши маршрути далекі,
Гніздяться, множаться лелеки,
Щоб сміло злетіти в блакить.
 
***
 
Знову осінь —
Неба просинь,
Золото садів.
І душею
Поруч з нею
Я замолодів.
 
Так барвисто
Падолистом
Тішилась земля.
В знак благання
На прощання
Пісня журавля.
 
***
 
Туди, де бір сосновий стих,
Кидаю погляд-спис від страху.
Не захистити бідолаху,
Не залічити ран отих.
 
Стирчить пеньками мій гайок,
А вчора цвів зеленовіттям.
Який ми дар лишаєм дітям?
Бідненький совісті пайок.
 
Голосить птаха в тім краю,
Звірча—сирітка без притулку.
І я зіжмакавши писульку,
В безглузді вкопаний стою.
 
Заздрість
 
В осінньому спокої хмар
Журба пронеслась понад гаєм.
Це вітер — сліпий перукар —
Осичці косу достригає.
 
Радіє ревниво сосна:
Хай буде негарна, нелюба,
І горне зухвало сама
Свій стан до кленового чуба.
 
Та він не її обніма:
В спокусі не зрадив любові.
І вітер сердито зніма
Вже кучері пишні багрові.
 
Одначе не все. Аж ген-ген
Пустила сосна лісом чутку,
Що ніби осичка і клен
У вічнім заковані смутку.
 
А істина зовсім не та:
Здавен всім відомо, що лише
Породжує сум самота,
Де двоє — життя наймиліше.
 
Де двоє — не так морозець
Оголені віти пектиме.
А березень — щедрий кравець –
Ще ліпше деревце одіне.
 
Розвіються коси рясні
На плечі, кленове придане.
І знову на заздрість сосні
Осичка красунею стане.
 
***
 
Проснувся вітер-лепетун,
Розправив гриви,
Зігнавши хмари у табун,
Як вівці сиві.
 
Пронісся полем, та дарма —
Пусті візити.
Він в сад бігцем... і там нема
Чого трусити.
 
Гадав, врожаї рознесе —
Наробить шкоди.
Та ба! Вже зібрано усе
Ще за погоди.
 
Лютує, в шиби загляда,
А дітки з хати:
— Нам анітрішки не шкода,
Що десь проспав ти.
 
***
 
Прив'ялий лист, а чийсь то біль,
Що до землі так горнеться,
Засипле сива заметіль —
Зими в'юнка проворниця.
 
Та все ж зігріє, пропече
Його проміння дотиком
І стане легко й гаряче
Перед останнім подихом.
 
***
 
Даллю журавлиною
Смуток радість зводить.
Нашою стежиною
Осінь знов проходить.
Наголо підстрижені
Клени та тополі,
В'януть при доріжині
Квіти сивочолі.
Сивими туманами
Оповиті луки,
Жалить серце ранами
Жовтий лист розлуки.
І в очах хлюпочеться
Ще сльозинка й досі,
Бо ніяк не хочеться
Проводжати осінь.
 
***
 
В небі голосисте —
«До побачення!»
Мов сама Пречиста
Душу відчиня.
Ой, яка барвиста
І печальна мить!
В леті падолисту
Музика звучить.
Краснеє намисто,
Златі килими —
То мандрує містом
Осінь до зими.
Переглядів: 480 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz