Субота, 19-10-2019, 01:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2011 » Січень » 31 » Кулібаба Інна, вірші. 31.01.2011 р.
14:00
Кулібаба Інна, вірші. 31.01.2011 р.
Інна Кулібаба, вірші. 31.01.2011 р.
 
***
 
Він купався в її волоссі,
Не зазираючи в душу,
А за вікнами плакала осінь,
Вітрами дощі струшуючи.
 
Говорив про кохання до неї,
Але сам був чужий, далекий.
Дарував прекрасні лілеї,
А за вікном відлітали лелеки.
 
Душа недовір'ям знівечена,
Губить сльозу по щоці,
А йому, аби день до вечора
І надійна синиця в руці.
 
***
 
Зустрілись ми з тобою випадково.
Тебе здаля не помічала я.
Та мовлене тобою ніжне слово
Для мене сонцем уночі сія.
 
У тебе є сім'я; дружина, діти...
А ти тримаєш мою душу у руках,
Куди ж мені любов свою подіти,
Що розправляє крила, наче птах?
 
Чи вже мене так доля покарала,
Чи, може, так пороблено мені,
Щоб я коханого у іншої украла,
І з того народилися пісні.
 
Чи ті пісні прихилять твоє серце,
Чи ти пограєшся й до іншої підеш?
А я ж з тобою цілувалась вперше,
Уперше піднімалась до небес.
 
Ще й досі поцілунку смак у роті
Такий солодкий і такий гіркий...
Моє кохання вже невідворотне,
Чекаю музики коханої руки.
 
Не твоя вина
 
Ще жевріє у серці надія,
Сили нові дає для життя,
Але ти не в моїх вже мріях,
Та і я вже для тебе не та.
 
Наче грім серед ясного неба
Роздався у двері дзвінок.
Це квіти мені від тебе –
Букет з польових нагідок.
 
Милі жовтенькі квіти!
Ви розвіяли тугу і сум.
Знову можу життя любити,
Відчувати його красу.
 
Ти ж мене пам'ятаєш, милий,
Не забув, коханий, мене.
Ми ще будемо в парі щасливі,
Вірю - щастя нас не мине.
 
Тільки б вітер холодний, осінній
Не розвіяв надії вогонь...
Я вже знову чекаю віднині
Твоїх теплих і ніжних долонь.
 
***
 
В житті є істина одна -
Людина все вирішує сама!
І не втручайтесь в її долю,
І не ламайте її волю.
 
Ми йдем у світ, такий широкий...
І вже не буде хтось під боком
Казати нам, куди іти,
Де кращу долю віднайти.
 
Піде з нас кожен у свій край
Та побудує власний рай.
Тож не втручайтесь у чуже життя -
Ви майте власні почуття.
 
***
 
Від тебе зради не чекала...
Скажи: навіщо і чому
Твоя жорстокість розтоптала
Сльозинку щастя потайну?
 
Навіщо так вчинив зі мною?
Дарма чекала я той час,
Коли нас доля із тобою
Зведе, немов у перший раз.
 
Тобі ніколи не пробачу,
Відшукуй враження нові.
Повір, коханий, я не плачу,
То тільки краплі дощові.
Переглядів: 547 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz