Світлана Костюк, вірші. 19.04.2013 р.
Настрій
Вбираю повінь весняну на повні груди...
Я й досі, мов мале дитя, чекаю чуда...
На небі райдуга сяйне рясним півколом.
Душа покине знов мене - заграє соло...
Фіалку сонячним крилом зачепить вітер...
Пастельно сум перецвіте...
Настане літо...
Чорнобиль
лякаємо Чорнобилем дітей
самі ж його уже не боїмося
знов цезієм запнувся соловей
і набухає стронцієм колосся
а ми безпечні їздимо туди
хтось навіть взявся це рекламувати
видовище зробили із біди
не боїмося совість поховати
чорнобиль душ... він нас не обмине
на полинах не зацвітають роси
над чорним лісом тінню промайне
чийсь чорний біль і посивілі коси...
|