Олександр Каліщук, вірші. 20.09.2012 р.
Безцінний скарб той відшукав,
Хто серцем Господа пізнав
Безцінний скарб
Хто із нас колись не мріяв
Скарб в землі десь відшукать?
Підросли ми - і надію
Ту прийшлось нам покидать.
Та коли вже постарів я,
Несподівано знайшов
Скарб безцінний - це надія,
Віра в Бога і любов.
Я тепер такий багатий,
Що весь світ би закупив,
Все, що хочу, можу мати,
Трохи б тільки ще пожив...
Я - щасливий! Хочу жити!
Йду до світла із пітьми!
Хочу скарбом поділитись
Із хорошими людьми.
Дай же, Боже, мені сили
Людям скарб цей передать,
Щоб до самої могили
Не прийшлося жалкувать.
Скарб цей Божий опинився
В моїм серці і в душі,
А щоб він не загубився,
Переллю його в вірші.
Почуй молитву мою
Господи, почуй молитву мою,
Бо я шукаю Тебе.
Подай мені руку допомоги,
Бо на Тебе надіюсь.
Омий мене з Твого життєдайного джерела,
Бо я жадаю очищення.
Освіти душу мою світлом любові Твоєї,
Бо я безмежно вірю Тобі.
Зігрій моє серце теплом миросердя Твого,
Бо я над усе люблю Тебе.
Зустрінь мене, як батько сина блудного,
Бо у гріхах я щиро каюся.
Навчи мене заповітам Твоїм,
Бо хочу я пізнати істину.
Спаси мене від нечестивого,
Бо я іду до Тебе.
Помилуй мене, грішного,
Бо я спасіння чекаю.
Охорони мене від усякого зла,
Бо Ти думками моїми володієш.
Осіни мене Духом Твоїм святим,
Бо очі мої звернені до неба.
Скеруй мене на стежку праведників,
Бо Ти порадник і учитель мій.
Слава Тобі, Господи, на віки вічні.
Амінь.
Спокій - це нектар душі
Що в житті найважливіше –
Успіх, влада чи багатство,
Довгі роки чи здоров'я,
Розум, сила чи знання?
Знай - щасливим ти не будеш,
Якщо спокій не здобудеш,
Якщо будеш у турботах
Лиш земних своїх щодня.
Можна мати сильну владу,
Та в сім'ї не дати ладу.
Можна в парі щастя мати,
Та чогось таки страждати.
Можна бути і багатим,
І розумним, та - слабим.
Можна мати і здоров'я,
Та пропасти разом з ним.
Можна мати успіх, силу,
Та нараз зламати крила.
Можна мати майже все,
Але ж заздрість засосе.
Хтось, здається все вже має,
Та на долю наріка.
Всі в житті шукають щастя,
А воно від них тіка...
Можна бути і безсилим,
І убогим, і невмілим.
Нарікати не спіши,
Спокій - це нектар душі.
Це найвищий дар із неба,
Берегти його нам треба.
І спокійно все сприймать –
Завжди радість в серці мать,
Бути добрим, чуйним, тихим,
Зустрічать спокійно лихо
І людей усіх любить –
Лиш добро для них творить.
Довірятись серцем Богу,
Славить його над усе,
Жити думкою про Нього,
Щиро дякувать за все.
Буть правдивим, не лукавим,
Уникать земної слави,
Гніву, заздрощів і чвар...
Спокій - це безцінний дар.
Що в думках - хай буде в слові,
Слово хай живе в ділах,
Будьмо кожну мить готові
Побороти смерті страх.
Гордість геть женім від себе,
Заздрість - в зародку гасім.
І багатства нам не треба –
Його лиш в серцях носім.
У смиренні все сприймаймо,
Перед Богом не грішім,
Із любов'ю день стрічаймо,
День в спокої завершім.
У Бога все на світі є, хто щиро просить, Він дає
У Бога - не у магазині,
Що там завжди чогось нема.
Господь для кожної людини
Дасть все, що схоче, й задарма.
А є у Нього все на світі,
Що треба в нашому житті.
Чи ти попавсь до злого в сіті,
Чи ти на вірному путі.
Коли голодний - нагодує,
Як плачеш - витре Він сльозу,
Як ти у горі - Він почує
І відверне з путі грозу.
Якщо сумний ти - дасть утіху,
Якщо ти бідний - одягне.
Впадеш у розпач - знищить лихо,
В зневірі - віру поверне.
У Бога є добра багато
Й любові є - на всіх людей.
Уміти треба тільки брати
З відкритих Господом дверей.
Вони ж відкриті лиш для того,
Хто серце Йому відкрива.
Тож славмо і любімо Бога,
Вслухаймось у Його слова.
|