Пісня, 2.05.2020 р.

Ішов відважний гайовий

(слова, музика Л. Лепкого)

Ішов відважний гайовий до лісу темного. (2)
За ним ішла дівчинонька, така гарна, як зіронька.
Він взяв її за рученьку, до лісу проводив.

Назустріч їм серна бігла стежкою попід ліс. (2)
Він вимірив, він вистрілив-в саме серце її вцілив!
Ой темна ніч майовая, а він її убив.

Пішов відважний гайовий дивитись, що убив. (2)
Його мила в крові лежить, останні слова говорить:
«Ой милий, що ти наробив, я умирать мушу?»

Набив відважний гайовий рушницю і ще раз. (2)
Він вимірив, він вистрілив - в саме серце себе вцілив!
Ой темна ніч майовая, а він себе убив.

А соловейко десь в кущах жалібно щебетав. (2)
Він бачив це, та не сказав, як милий з милою прощавсь.
Ой темна ніч майовая, а він з нею прощавсь.