Наталія Дем’янова
Вона сприймає світ через призму краси, гармонії та мудрості. В особистості Наталії Дем’янової переплелися художниця та поетка. Наталя народилася в 1978 році в м. Нововолинську, закінчила ЗОШ №2. Вірші почала писати в юному віці. Здобула вищу освіту у ВНУ імені Лесі Українки. Працює дизайнером в поліграфії у міській друкарні. У вільний час займається живописом та пише поезію.
Театр
Поглянь у дзеркало…
Зірви із себе маску!
Одну і другу, третю і десяту…
Забудь про сцену!
Неможливо стало
Самій себе під масками впізнати…
Театр життя
Продовжує виставу.
Старі костюми зношені вдягаєм
І граєм ролі…
Майже без антрактів.
В цій грі уже самі не розрізняєм
Де справжні почуття,
Де лицемірний спокій,
Де мрії, де палкі бажання ...
Спинись на мить,
Зірви із себе маску,
Спочинь, побудь собою,
Бо можливо,
Ця гра - остання…
Маестро
Виймає душу з прірви.
Звучить у серці
Духовим оркестром
Всесильна музика
Підносить в небо…
Звучи гучніше! Грай!
Не замовкай, маестро!
Весна
Крильми легкими весна торкає
Душі моєї найтонші струни,
Озветься серце пташиним співом
І знов всміхнеться мені фортуна.
Снується тихо, мов павутинка
Проміння тепле, тонке і чисте.
Розкрило сонце заспані очі,
Земля вдягає весни намисто.
Малює вітер пухнасті хмари
І квіти творять яскраве диво…
Весняний подих крокує поряд
Лікує душу... і я щаслива!
6.09.2010
|