Каліщук Олександр, пісня. 28.05.2012 р.
Де ті весни чарівні, де ці юні літа?..
Де тобі, мов царівні я у коси вплітав
Серед жита волошки, дивові-кольори.
Не вернуть ані трошки нам тієї пори (2)
Промайнув літа поїзд, сумно осінь тече.
Ця коса, що по пояс, вже давно по плече,
А на ній блаватіє де-не-де сивина –
Ранить серце, бо ти є в нім навіки одна (2)
Гляну вдаль на стежину –
Там дві постаті ці,
Не перечу я сину,
Не відмов і дочці.
Хай закоханим чари
Стелять нові світи.
[Не судилось у парі -
Поберемсь, як свати.] 2
А... а...
Не судилось у парі -
Поберемсь, як свати.
|