Галина Дадак, вірші. 23.04.2011 р.
Чекання
Поспішає до нас в гості,
Красуня-весна, -
Перші проліски весняні
В подарунок принесла.
Сонця промінь золотавий
Та зірок ясних,
Мрії дивні, незвичайні
На просторах осяйних.
Зустрічайте мене, любі,
Поле, плесо та ліси.
Задзвеніли вже струмочки,
Вітерець збудив гаї.
Забубнявіло на гілках
Перше листя молоде.
Сад увінчався білим цвітом,
Весноньку вже жде.
Старість
Твоя освідчена душа
В мені розбурхала тривоги.
Я старий і сивина
Позамітала мої скроні.
Життя проходить вже,
Про все нагадують хвороби.
Твоя освідчена душа
Не дасть засохнути утробі.
Твоя усмішка та спокій
Дратує мою душу.
Хоча старий і сивина -
А жити просто мушу.
Мене збудила просто ти,
Я не раз дивуюсь.
Чи це освідчена душа твоя,
Якою я милуюсь.
Сон
У вікно маленьке
Місяць заглядає,
У одежі білій
Ангел спочиває.
Він стоїть, вартує,
Сон оберігає.
Від темної сили
Ревно захищає.
Спи моя єдина -
За день натомилась.
Я тебе не лишу,
Ти не помилилась.
Так любіть же люди -
Ангела в віночку,
Що живе у серці,
В рідному куточку.
|