Галина Дадак, вірші. 10.02.2011 р.
Ісусові
Ніч на землю опустилась,
Зірка в небі засвітилась,
Всьому світу сповістила,
Що Марія народила.
Дитя в яслах положила,
Ясла сіном притрусила.
В небі Ангели співають,
Рожденного прославляють.
Пастухи стада лишили,
У Віфлієм всі поспішили,
Злато й ладан дарували,
Сина Божого вітали.
Він прийшов на благодаті
Від гріхів всіх рятувати.
Та добру й любові вчив,
Люд у марноті щоб не жив.
Але ворог не дрімав,
На хресті як тать скарав.
На Голгофі він страждав,
Гірку чашу скуштував.
В третій день з могили встав,
Бог Отець на небо взяв,
По правицю посадив
І вінець йому одів.
Силу Господи нам дай,
Кожен день Благословляй.
Дай нам жити у любові
І ходити в твоїм слові.
Я прошу усіх і всюди:
Будьте Благочесні люди,
Серця Богові віддайте,
Сина Божого вітайте.
Ніч на землю опустилась,
Зірка в небі засвітилась.
Поклонімось Святому
В ніч Різдвяну рожденному.
Єдиному
Тобі молюсь о мій, Творець,
Ти Єдиний в світі,
Твоя рука як сильний меч,
Слово мудрості в Завіті.
Тобі молюсь ніч і день -
В скорботі, втраченій надії.
Тобі молюсь о мій, Ісус,
Тобі звіряю свої мрії.
Тобі молюсь я як дитя,
Що слухає батька зітхання.
Тобі молюсь я від душі -
Прийми молитву та покаяння.
Женщина
Мы головы низко
Пред ними склоняем
Готовы им звёзды,
С неба достать.
Мудрая женщина -
Гордость для дома.
Радостно руки
Готовы обнять.
Они сквозь годы
Несли своё бремя,
Всем помогали
Во время нужды.
Хочу всем сказать:
Женщина может
На хрупких плечах
Тяжёлую ношу нести.
Есть много красивых
Женщин на свете.
Они как цветы,
Что в поле растут.
Хороших встречаем,
Вы только заметьте, -
Для счастья земного
Они и живут.
Женщина мать -
Детей нам рожала,
Домашний очаг
Охраняла всегда.
Чьи руки нежно
Тебя обнимают,
Просто хорошие
Слова говорят.
Без них земля
Совсем опустеет,
Не будет улыбкой
Встречать по утрам.
Не скажет словечко,
Что сердце согреет,
Не будет тебя
За столом ожидать.
Женщина друг -
В жизни мятежной,
Услада, покой.
Не та, что смеётся
Лукаво и взглядом
Несет тебе ропот -
Теряешь покой.
В Библии Бог
Сказал о ней слово:
Хорошею женою
Гордись и цени.
Для дома награда,
Спокойствие сердцу,
Женщиной умной
Всегда дорожи.
Любовь она дарит,
Приносит разлуку -
Эту погрешность
Можно понять.
Лишь надо просить,
Богу молиться,
Который поможет
Хороших женщин узнать.
Зимовий ранок
Почало сіріти. Небо чисте дивилося на землю. Ранок почав прокидатись повільно. Падав лапатий, пухнастий сніг і легко вкривав усе навкруги. Засвічувалися поодинокі вікна. Кожен мабуть мав справи. Я вийшла на вулицю, ступаючи у пухнастий сніг, який поскрипував під ногами. Було видно сліди поодиноких перехожих.
Ліхтарі освітлювали вулицю по якій я йшла а сніжинки кружляли легко. Дерева і кущі вкриті шапками снігу. На гілках виблискував іній. Ніби чарівник своєю паличкою створив казку. Я люблю казки як у дитинстві, адже приємно відчути себе у казці. Красуні берези опустили чарівні віти і мріяли млосно у зимовій тиші. Було чути кожен порух і крок, що відлунювали.
Приємно на душі, що побачила дивовижний світ, який манить своєю казковістю. Воно не залишає нікого бути байдужим.
Поверхня землі нагадує теплу перину, що зігріває її. Небеса сипали сніг, ніби хтось вибивав подушки і пір’я летіло і лягало навколо. Холодно на вулиці, але це не лякає.
Чудові картини вражають. На вікнах мороз намалював малюнки, оживав неповторний і чарівний світ казки.
Ранок прокинувся, сонно потягнувся. Посміхнувся новим днем. Ця краса буде радувати очі інших перехожих.
|