Валентина Чайковська, вірші. 30.05.2013 р.
СЛОВО-КВІТКА
Слово - квітка у пустелі тиші,
Анемон печалі, плин тривог,
Ружа радості, лілея висі...
Поки в пуп'янку - у нім є Бог.
СВІТАНОК
Рожевий фламінго крильми зафарбовує обрій,
В повільнім таночку прощається з тишею ночі –
Лиш сонно примружила трішки здивовані очі,
А перша пташина так радісно пісню цвіркоче.
І світ прокидається навстріч ясному Ярилу,
Сміється, радіє, ширяє душа в піднебесся,
Розвіялась ніченька, скупана в сонячнім плесі –
Безмовна, тремка... і світанку вклонилася з честю.
ТРАВНЕВИЙ ДАР
Убрав бузок лілово-ніжну льолю,
Тернова хусточка - дісталась полю.
Чи травень вщерть заповнив квіттям душу?
Стривай же, Весно, описати мушу:
На каптурах смарагдових каштанів
З'явились зірочки, зимі незнані,
Біленькі мрії вклались в пірамідки –
Із ясних снів для душ цілющі ліки.
І чисто в серденьку, дніпряно й гойно,
Так літепло, заквітчано, пристойно.
Коли душа відкриє третє око –
Їй не буває в світі одиноко!
|