П`ятниця, 29-03-2024, 02:13
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5477
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Головна » 2013 » Травень » 23 » Чайковська Валентина, вірші. 23.05.2013 р.
13:44
Чайковська Валентина, вірші. 23.05.2013 р.
Валентина Чайковська, вірші. 23.05.2013 р.
 
РОЗДУМИ ПРО СЛОВО
 
Мов у ягід, смак є в слові:
Кислий, лагідний, терпкий,
Дух солодких снів діброви
Вабить в світ тремких надій.
 
Клонить сонечко на захід,
Мчить думок стрімкий кортеж,
В слові є й отрута ягід –
З "вовчим ликом" схоже теж!
 
Злі слова летять шрапнеллю,
Має вбивчу силу звук,
Чи зчервивівши душею,
Чує хтось сумління стук?
 
Мак у полі в'яне й блідне,
Всю людську відчувши злість.
Інше слово - заповітне:
Там життя, веселки вість.
 
Сміхом сонця, сном перлини
Тішить слово, кличе вдаль,
Сушить слізоньки дитини,
Пестить серденька кришталь.
 
Поєднають букви руки –
Слово стане враз мостом,
І над прірвою розлуки
Ввись злетить душі псалом.
 
МОВ НЕМОВЛЯТКО
 
Бентежним криком журавля із неба,
Чи спалахом надій - в нім душ потреба,
Натхненна Муза у віночку з літер,
Куйовдить думи, як волосся вітер.
 
Знаходить прихисток у серці слово,
Немов у мушлі перл - краси основа,
Твій дух і сам, що зродить ще не знає:
Слова - проміння сонячне над плаєм,
 
В нім плин життя, де кожна мить наступна –
Легка і вільна! Доля ж - непідкупна,
Ніким дочасно, до пори незнана –
Несе кохання шал, чуттів нірвану.
 
А ти, мов Бог, безмірну маєш владу,
У твір вкладеш свою - єдину правду,
Подібний в дійстві цім на породіллю,
І вірш, вродившись, віддзеркалить біллю*.
 
Відкриє вічка світу немовлятко,
Заповнить трепет серденько-горнятко,
І Небо стане ближче, й материнка –
Що влітку полю вірш твій замугика...
 
* від слова "білість"
 
РОСОЮ В ДУШІ
 
До болю, до дрижання в кожнім нерві:
І щем у вірші й радісна пора –
Босоніж бродять, мов дитя по Чечві,*
Що вздовж ріки камінчики збира.
Омиє ніжки чиста та водиця,
І віддзеркалить плин щасливий сміх.
Журба ж поета, часом, мов криниця –
Така глибока... Хто б пірнути зміг?
Криничний журавель сягає неба,
Несе ту сповідь слізну просто в вись.
Чи є поету хоч коли потреба –
Ховати гріх в норі, мов блудний лис?
Печаль несе безбоязно на люди:
Хто - каменем по тім'ю, хто мовчить...
Дзижчаннями оси стаття осудить,
Аж гейзер десь від жалю закипить...
Та він митець, а слово - Галатея –
Під справжнім духом оживає вмить:
То пристрасть - ватрою, то суть лілеї –
Росою в душі котиться, біжить.
Регоче й плаче зі сторінки слово –
Сльоза в колисці справжнього творця,
Несе надію душам світанкову,
Єднає щирістю усі серця.
 
* Чечва - річка в Україні
Переглядів: 737 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Травень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz