Валентина Чайковська, вірші. 15.12.2011 р.
КРИХТА РАЮ
Вище й вище - до Єрусалиму!
Повнюсь чимось любим, що без меж,
Мов веселка з неба шле незримо
Дивну музику небесних веж.
Чуюсь так, якби родилась щойно,
Хтось могутній на руках несе,
Літепло, невимушено, гойно
Дивиться у душу. Бачить все!
Чи молилась? І сама не знаю...
Чи ставала на коліна? Певно, ні.
Просто в серці ясно. Крихта раю...
І відсутні думи всі брудні!
ПЕРЛИ СЛІВ
Наче перли співучії слів
Вмить розсипав рясний зореграй.
Тріпотить дух і рветься зі снів
В світ дитинства, в ромашковий рай.
Десь цибатий лелека сумний
В незабудках лікує крило...
Хтось тихенько шепоче: "Мерщій
Виздоровлюй!" А з Неба - тепло.
|