Світлана Бусел-Костюк, вірші. 1.12.2011 р.
Голос скрипки
Лине музика, ніжна музика...
Кожна нотка – відбиток серця,
Кожен звук – поцілунок з Музою,
Що мелодією зоветься.
- Може, стогне хтось? - прислухаюся.
- Може, плаче хтось? – завмираю.
Все зникає вмить. Залишається
Голос скрипки, мов ключ до раю...
***
Мої сни знову зацвітають спогадами про тебе...
У них так багато сонця, а ще більше – неба.
Вплітаю мереживо мрій у павутинку ночі...
У реальність, де Нас немає, повертатись не хочу.
|